вівторок, 29 листопада 2022 р.

"Легенда оперної сцени" ( до 150-річчя від дня народження Соломії Крушельницької)

 "Що ж залишає людству талант великого артиста, геніального співака? Тільки перекази, як про орфея, що міг чарувати не лише людей, а навіть звірів і рослини своєю грою та співом? Тільки слова, які тануть у повітрі, коли не чути, не побачити самого актора?... І все ж велич справжнього мистецтва, магія впливу видатного артиста на глядача-сучасника дивним чином переноситься крізь час і далі до нащадків, залишаючи їм спогад-пам'ять."

Валерія Врублевська. Соломія Крушельницька: роман-біографія. - К., 1979. - С.5.

   Її називали неперевершеною Аїдою, недосяжною Саломеєю, найпривабливішою та єдиною у світі співаючою Джокондою - СОЛОМІЯ КРУШЕЛЬНИЦЬКА.
   23 вересня 1872 року в селі Білявинці, що на тернопільщині в сім'ї священника Амвросія Крушельницького народилася майбутня оперна діва. 
   Батьки зробили все можливе, аби розвинути таланти здібної донечки: спершу Соломія навчалася у Тернопільській школі товариства "Приятелі музики", згодом навчання в Тернопільській класичній гімназії, а далі вступ до Львівської консерваторії, рік навчання в Італії  у знаменитої педагогині вокалу Фаугусти Креспі,  яке відкрило для артистки велику світову сцену. Знання восьми мов, володіння неперевершеним сопрано у три октави давали можливість у необмеженому виборі репертуару. На її адресу надходили контракти з нью-йоркської "Метрополітен опера", лондонського "Ковен-Гардена" та італійського "Ла Скала". Запрошуючи українку, оперні агенти були впевнені, що концерт (кожен концерт Соломія Крушельницька обов'язково завершувала українською піснею) відзначиться аншлагом.
   Останні роки життя великої співачки пройшли на Галичині. У 1949 році на Львівській сцені відбувся останній концерт оперної діви, а влистопаді 1952 року її не стало. На її честь засновано Міжнародний конкурс оперних співаків та перейменовано Львівський оперний театр.


   До видатного мистецького ювілею в бібліотеці протягом року діє виставка - ювілей "Легенда оперної сцени":


до якої увійшли книги та публікації:

  1. Врублевська В. Соломія Крушельницька: роман-біографія. - К., 1979. - 336 с. - (Уславлені імена).
  2. Лисенко І. Крушельницька Соломія Амвросіївна // Співаки України: енциклопедичне видання. - К., 2012. - С.294-296.
  3. Недосяжна Саломея (Соломія Крушельницька) // Береза Р. Мистецька слава України: У пошуках євшан-зілля. - Львів, 2021. - С.173-183.
  4. Соломія Крушельницька // Видатні постаті в історії України ХХ ст.: короткі біографічні нариси. - К., 2011. - С.187-191.
  5. Соломія Крушельницька (1872-1952) // Ференцева Ю. Україна - європейська країна. - К., 2021. - С.46.
  6. Соломія Крушельницька. Львівська пісня вільшанки // Тарасенко О. Благословенне жіноче ім'я - Україна: жіночі портрети країни. - К., 2021. - С.105-112.
  7. Соломія Крушельницька співачка // Це зробила вона. - К., 2018. - С.25.
  8. Соломія Крушельницька - українська королева світової сцени//Жінка. - 2022. - березень-вересень. - С.58-59.
  9. Спогад про Саломею // Горак Р. Поцілунок самотності: п'єси х життя українських митців. - Львів, 2021. - С.265-294.
Запрошуємо до цікавого читання!

пʼятницю, 25 листопада 2022 р.

Голодомор 1932-1933. 90-сті роковини геноциду українського народу.

 " Українська нація є надто багатолюдна, щоб можна було її цілковито знищити ефективним способом. Однак її релігійне, інтелектуальне і політичне керівництво, її вибрані і вирішальні частини є доволі малі, і тому їх легко ліквідувати. Саме тому радянська сокира з повною силою впала на ці групи за допомогою відомих знарядь масового вбивства, депортації і примусової праці, заслання і голоду... Перший удар спрямований на інтелігенцію - мозок нації, щоб паралізувати решту організму... Поряд з атакою на інтелігенцію ішов наступ на Церкву, священників і церковну ієрархію - "душу" України... Третє вістря радянської атаки було спрямовано проти фермерів - великої маси незалежних селян, зберігачів традицій, фольклору і музики, національної мови та літератури, національного духу України. Зброя, яку вживали проти них, є мабуть, найстрашнішою з усіх - виморювання голодом" - писав Рафаель Лемкін (1990-1959рр.), фахівець міжнародного права, фундатор дослідження і автор терміну геноцид у 1953 році в статті "Радянський геноцид".

                                                           Нас вбивали, БО МИ - УКРАЇНЦІ. - К., 2020. - С. 6.

       Голодомор 1932-1933 років повністю відповідає критеріям, визначеним у Конвенції ООН для злочину геноциду. Це підтверджено в Україні законодавчо і рішенням суду. Ідеологом, замовником і організатором Голодомору був генеральний секретар ЦК ВКП(б) Й.В.Сталін (Джугашвілі). Його вказівки впроваджували найближчі соратники в Кремлі та підручні в Україні - В.М.Молотов, Л.М.Каганович, П.П.Постишев, С.В.Косіор, В.Я.Чубар, М.М.Хатаєвич.

     У 2002 році Джеймс Мейс (1952-2004рр., у 1986-1987 роках очолював Комісію Конгресу США зі збору свідчень очевидців голоду, започаткував традицію запалювання свічки пам'яті за жертвами Голодомору, посмертно нагороджений орденом Князя Ярослава Мудрого) писав : "Є північний сусід, котрий привласнив усі надбання колишнього Радянського Союзу і відмовляється від усіх злочинів, скоєних Союзом. І цей сусід постійно висуває територіальні і культурні претензії до незалежної України. Тиск здійснюється поки що на інформаційному фронті, але Україну напевно чекають серйозні випробування". І таки мав рацію...

    В 90-сті роковини Голодомору ми маємо новітній геноцид українського народу від Оскаженілого Сусіда - росії. Судіть самі... 

    Критерії , визначені у Конвенції ООН для злочину геноциду :

  • національної, етнічної, расової або релігійної групи;
  • наміру знищити, повінстю або частково групу як таку;
  • вчинення умисних дій, що відповідають переліку актів, визначених Конвенцією -
              а) убивство членів групи;
              б) нанесення тілесних або психічних пошкоджень членам групи;
              в) умисне створення умов життя групи, розрахований на її фізичне знищення в цілому або частково;
              г) застосування заходів, спрямованих на запобігання народжуваності в групі;
              д) насильницьке переміщення дітей однієї групи до іншої.

    Саме тому важливо знати правду про геноцид українців у 1932-1933 рр. , осмислити та зрозуміти цілі ворога і протистояти, зібравши всю мужність і сили .. І вистояти, заради майбутнього наших дітей, нашого народу!
    
    Історичні факти, дослідження, свідчення очевидців ми зібрали для вас на виставці - реквіємі "Голодомор 1932-1933:



понеділок, 21 листопада 2022 р.

"Майдан: події, люди, час" (книжково-ілюстративна виставка)

З привітання Національного музею Революції Гідності: 

"Дорогі співвітчизники!
21 листопада 2022 року Україна вдев'яте в умовах війни відзначатиме День Гідності та Свободи. Цього дня з інтервалом у дев’ять років розпочалися два наймасовіші протести в сучасній Україні: у 2004 році – Помаранчева революція, у 2013-му – Революція Гідності

Не вперше українці, які виходили на Софійський майдан у 1917–1918 роках та на майдан Незалежності у 2013 році, змушені брати в руки зброю, щоб чинити опір оскаженілому північному сусідові, який ховає під маскою «старшого брата» лик найлютішого ворога. Український фронтир не одне століття формував нашу свідомість, упливав на нашу історію та культуру й урешті-решт позначився на формах нашого спротиву."    

   Сьогодні, у річницю початку Революції Гідності, в бібліотеці розгорнуто книжково-ілюстративну виставку "Майдан: події, люди, час" епіграфом до якої стали слова автора однієї з представлених книг:

 "Почуваюся дуже сумним і неймовірно розлюченим. Сьогодні увечері моє місто горить. Столиця країни, яку я люблю, - мій дім, земля моїх предків,- сьогодні втратила свою безневинність. Сьогодні ввечері центр Києва став епіцентром війни.
Це місце миру, багатьох мов та релігій, інтелектуальних вібрацій, толерантності та взаєморозуміння, сьогодні просякнуте кров'ю протестувальників, єдиною вимогою яких була справедливість та некорумпованість їхнього уряду...."
Михайло Винницький // Винницький М. Український Майдан, російська війна. Хроніка та аналіз Революції Гідності. - Львів, 2021. - С. 24.

Книги, що увійшли до виставки:

  1. Аваков А. 2014. Миттєвості Харківської весни. - Харків, 2020. - 286 с.
  2. Базів В. Армагедон на Майдані. - К., 2014. - 160 с.
  3. Бура Д. Хроніка війни. 2014-2020 у 3 т. Т.1. - Харків, 2020. - 478 с.
  4. Винницький М. Український Майдан. Російська війна. Хроніка та аналіз Революції Гідності. - Львів, 2021. - 560 с.
  5. Виноградов О. Слово Майдану. - К., 2014. - 528 с.
  6. Гуменюк Б. Блокпост. - К., 2016. - 336 с.
  7. Забужко О. "І знову я влізаю в танк...". - К., 2016. - 416 с.
  8. Кирпа Г. Мій тато став зіркою. - Львів, 2015. - 35 с.
  9. Криштопа О. Про мертвих, живих і ненароджених. Герої (не)війни. - Харків, 2016. - 304 с.
  10. Крута історія України . Від динозаврів до сьогодні. - К., 2021. - 144 с.
  11. Майдан. Пряма мова. Кн.1. - К., 2019. - 448 с.
  12. Майданович Т. Країна Українія. - К., 2016. - 120 с.
  13. Марчук Г. Вибороти долю. - К., 2017. - 256 с.
  14. Матіос М. Приватний щоденник. Майдан. - Львів, 2015. - 356 с.
  15. Небесна Сотня. - Харків, 2015. - 206 с.
  16. Плохій С. Загублене царство. Історія "Русского мира" з 1470 року до сьогодні. - Харків, 2020. - 308 с.
  17. Сорока Ю. 100 важливих подій історії України. - Харків, 2019. - 205 с.
  18. Тараненко І. Книга - мандрівка. Незалежність. - К., 2021. - 68 с.
  19. Терейковська С. Небесна Сотня. Життєписи. Кн.1. - К., 2018. - 432 с.
  20. Трайлакало О. Майдан. Погляд зсередини. - К., 2018. - 320 с.
  21. Удовік С. Україна. Історія великої держави. - К., 2021. - 146 с.
  22. Чернов М. Незалежність. 100 найвизначніших фотографій сучасної України. - К., 2021. - 240 с.
Запрошуємо переглянути: