вівторок, 19 лютого 2019 р.

Я зізнаюся Вам в коханні....

Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не присни, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш,— тільки до воріт.
А там, а там... Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни...
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
           Ліна Костенко // Поезія. Ліна Костенко. Олександр Олесь. Василь Симоненко. - К., 2000. - С.182.

     Сонячного зимового дня зустрілися у бібліотеці учасниці клубу за інтересами користувачів "Горлиця" й присвятили годину спілкування Святу кохання - Дню Святого Валентна.
    Про історію свята, легенди, пов'язані зі святкуванням та звичаї Дня Валентина у різних країнах розповіла присутнім Демченко Олена Юріївна.
    Чудовими ілюстраціями до розповіді стали вірші Ліни Костенко та Тетяни Яковенко, пісні на вірші Ліни Костенко у виконанні Ольги Богомолець.
    А далі вірші у виконанні учасниць клубу, звучали Асадов і Шекспір...
    Згадали ми й чудові українські романси: "Ой ти дівчино, з горіха зерня...", "Чорнії брови, каріїї очі...", "Ніч яка місячна..."





Немає коментарів:

Дописати коментар