…Через стародавнюю річку Соб
Колись татари збудували із дерева місток
Сьогодні - це камінний міст, як візитівка наша
Він з’єднує старий і новий Дашів
Славиться Дашів своїми кутками:
Як місяць на небі своїми зірками
Прославляють його люди, славимо й ми
Ще й за Св. Михайла золотеверхі хрести
Тут обрії багряні й світанки золоті
І спів чарівний жайворонка в зеніті,
А ранком на травах сяє срібляста роса.
Боже, яка то краса!!!!
Такої краси багато хто ще не бачив
Тому обов’язково відвідайте
наш лучезарний і прекрасний Дашів!
Колись татари збудували із дерева місток
Сьогодні - це камінний міст, як візитівка наша
Він з’єднує старий і новий Дашів
Славиться Дашів своїми кутками:
Як місяць на небі своїми зірками
Прославляють його люди, славимо й ми
Ще й за Св. Михайла золотеверхі хрести
Тут обрії багряні й світанки золоті
І спів чарівний жайворонка в зеніті,
А ранком на травах сяє срібляста роса.
Боже, яка то краса!!!!
Такої краси багато хто ще не бачив
Тому обов’язково відвідайте
наш лучезарний і прекрасний Дашів!
Анатолій Дворецький
315
років - 1702-1704 – народне повстання, якому активну
участь приймало й населення Дашева
280 років - 1737 – Гайдамаки ( ймовірно під проводом
Гната Голого, загони якого отаборилися в Чорному лісі, укріпившись засіками та
окопами, звідти невеликими ватагами нападали на містечка та маєтки Брацлавщини
та Уманщини, в тому числі й Дашів) розгромили великий загін польської шляхти
під Дашевом. «У 1737 році 80 кінних гайдамаків під Дашевом у лісі напали на 100
кінних польських драгунів під командуванням обер-лейтенанта Кримського. Сполохавши
криком коней, усі гайдамаки порозбігалися: одні боролися з охороною, з яких
двох убито і кілька поранено жовнірами, інші коней до купи зігнавши, утекли до
лісу, за ними від комендатури послано в погоню Стемберга, обер-лейтенанта, який
догнав їх, але гультяї замінили коней й утекли за кордон»
260 років - 1757 – побудовано Онуфріївську
церкву, що рахувалася у 6-му класі й мала 83 десятини землі з хутором. З 1923
року стихарним паламарем в Онуфріївській церві служив Микола Поповський. Церква
стояла на лівому березі ріки Соб, на місці, де нині знаходиться одне з
приміщень загальноосвітньої школи І-ІІ ст. Боковий престол в Онуфріївській
церкві був освячений на честь святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх
Софії. Храм під час війни було частково зруйновано, а по війні розібрано
жителями. Про цю церкву нагадує лише храмове свято на лівобережній частині
Дашева, яке відзначається 30 вересня в День Святої Софії.
(За господарськими будівлями та стайнями маєтку видніються п’ять куполів Онуфріївської церкви. 1872 рік. Наполеон
Орда.)
(Світлина
Онуфріївської церкви. Початок ХХ ст. Архів Отця Григорія)
230 років - 1787 – Юзеф-Вінсент Платер,
володілець Дашівського ключа приймав польського короля Станіслава Августа
Понятовського. Брат, інфляндський староста Казимир Костянтин Платер, заїхав в Дашів,
повертаючись з королем Станіставом Августом Понятовським з Канева. З його записів знаємо, що на той час резиденція
тільки-тільки починала будуватися. Роботи велися не так в старому Дашеві, як
поблизу нього. Ринкова площа і околиці на той час були перейменовані Платером
на - чомусь - Августопіль . Відомо також, що резиденція відразу задумувалася як
комплекс споруд різного розміру і призначення.
На момент візиту брата були готові лише два будинки на
ринковій площі - принципальний (головний) та середній . Саме в них Платер і
приймав своїх гостей. Все інше являло собою будівельний майданчик.
На жаль, графу не довелося побачити свою мрію
втіленою. До того ж, в околицях містечка відбулася битва під Дашевим (2 травня
1831 року), коли козаки спалили половину резиденції. З тих часів залишилося
лише два малюнки Антонія Лянге,
датовані 1825 р.
Після смерті Платера дашівський ключ площею близько 5
миль квадратних, купив -Станіслав Щенсни Потоцький
145
років - 1872 – В 1872 році в Дашеві побував відомий білоруський художник і
мандрівник Наполеон Орда ( біл. Напалеон Орда, пол. Napoleon Mateusz Tadeusz Orda; 11 лютого 1807 — 26 квітня1883) —
білоруський і польський художник, літератор, композитор, музикант.
До
нашого часу дійшло 177 творів митця, на яких зображено архітектурні пейзажі
України. Один із альбомів літографій з малюнків Наполеона Орди зберігається у
Волинському краєзнавчому музеї. 1997 року до 190-річчя з дня народження
художника в музеї була відкрита виставка його творів.
Малюнки
були використані під час підготовки проектів реставраційних робіт і багатьох
інших архітектурних пам'яток України —
Андріївської церкви в Києві, костелу Івана Предтечі в Білій
Церкві, фортеці в Кам'янці-Подільському, замків у Дубному та Острозі.
Твори художника цінні тому, що зображені пам'ятки або були змінені,
перебудовані, або зникли. Малював Наполеон Орда з великою, майже фотографічною
точністю. На малюнках передано тонкі архітектурні деталі; але це не голі копії,
натуралістичні замальовки. У них відчувається дух часу, дивна невловима
романтична ностальгія за минулим, яка властива, мабуть, кожній інтелігентній,
освіченій людині.
145 років - 1872 – на околицях Дашева швейцарцем Ф.Енні побудовано Собську
цукроварню (Кам’яногірський цукровий завод)
130 років - 1887 – Князь
Вітольд Четвертинський в 1887 році затіяв в Дашеві останню масштабну
перебудову, найзначнішою з яких була добудова лівого двоповерхового крила, який
торцем дивиться на дорогу. Дружину свою він ледве не обожнював, вона ж,
простивши йому всі його дивні і іноді не пристойні витівки, записала на нього
всі свої капітали, акціі заводiв і передала йому права на вирубку лісу
навколо Дашева. Після її смерті у Києві чоловік, крім того, що отримане за
завещавнію повністю покривало всі виплати за боргами, отримав ще на
додачу сьому частину доходів від земель загальним числом в 24 000 десятин.
Однак він не зміг повною мірою скористатися цієї добротою, бо мабуть
вона йому була дорожче грошей — він відправився в інший світ через рік після її
смерті.
(Світлина
1914 року.)
(Фрагмент
одного із салонів. 1914 рік.)
120 років- 1897 – завершення побудови
чавуноливарних майстерень
105 років тому – у 1912 році населення Дашева
становило 6 тис. чоловік. У власності 183 селянських господарств було по 4
десятини землі, 462 – від 2 до 4 десятин, близько 100 господарств були
безземельними. За даними обстеження у маєтку поміщика Ф.Енні, йому належало 950
десятин землі, а селянським господарствам лише 155 десятин.
90 років - 1927 – побудовано другий будинок
ательє.
85 років - 1932 – було ліквідовано округи і у
складі Вінницької області відновлено Дашівський район
85 років - 1932 - початок Голодомору На «Чорну дошку»
Дашівського району занесено «села, що ганебно затягують сплату за позику: Дашів
– Н., Дашів Ст., с.Копіївка, с.Криштопівка, с.Польове, с.Шабельна, с.Янишівка
(теп. Іванівка), … були занесені на «чорну дошку» (Занесення на «чорні дошки»
колгоспів, сіл і цілих районів означало їх повну ізоляцію, вилучення всього
продовольства, заборону ввезення будь-яких товарів та інші жорсткі репресії, що
були рівнозначні смертельному вироку їх мешканцям) постановою Вінницького
облвиконкому від 19 листопада 1932 року.» - З газети «Життя колгоспника», від
15 лютого 1933 року.
80 років - 1937 – масові репресії сталінського
режиму, в Дашеві розстріляні зав школою Кузьма Микиттович Головченко, 1892р.н., вчителі
Володимир Миколайович Дорохольський, 1904 р.н., Михайло Ананійович Думанський,
1870 р.н., Рудольф Генріхович Гризевич, 1894 р.н. та ін.
75 років - 1942 – навесні сформовано
партизанський загін «За Батьківщину», командир Г.О.Рибаченко
60 років - 1957 – об’днання сіл Новий Дашів, Польове і Старий Дашів в селище
Дашів.
45 років - 1972 - побудовано Універмаг.
Використані джерела:
Дворецький, А. Сідлище Дашівське. Історія утворення та
становлення древнього містечка Дашева, хуторів, сіл та селищ, що належали до володінь Дашівського
ключа за період першої половини XV - початку ХХ ст.ст. - К., 2015. - 86 с.
ключа за період першої половини XV - початку ХХ ст.ст. - К., 2015. - 86 с.
Історія міст і сіл УРСР. Вінницька область. –
Харків, 1972. – 778 с.
Пащенко, М.М. Іллінеччина. Минуле та сьогодення. –
Вінниця: ПП Балюк І.Б., 20115. – 400 с.
Пилипчук, І.В. Дашівщина з найдавніших часів до 1917
року. – Дашів, 2013. – 88 с.
Радзіх, І.Ю. Крізь плин віків. –
Іллінці, 2002. -58 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар