|
Наталя Данилюк
|
|
Вплетіть, матусю, свічечку в колосся
І запаліть, поставте на вікні... Може в цю пізню перемерзлу осінь Сюди вернутись випаде й мені... Може і я в холодному тумані Свою стежину в дім наш віднайду... І зажевріють кетяги багряні Калини, що зосталась у саду І запеклась кривавою росою, Неначе спалах східної зорі, Коли мене смертельною косою Підтяв безжальний голодовий рік... Насипте, мамо, пригорщу пшениці І залишіть яріти на вікні. Цей запах хліба...Він і досі сниться, Колоссям проростає у мені... Я ним ніяк насититись не можу, Крізь темний морок в розпачі кричу!.. Згадай про нас, заморених, мій Боже, І запали вселенськую свічу... |
Щорічно у четверту суботу листопада о 16.00
ми запалюємо на вікні свічу, свічу пам’яті і скорботи за безвинно загубленими 80 років тому під час страшного
спланованого Голодомору наших співвітчизників.
До трагічної дати в бібліотеці організовано
книжкову виставку «пам’ять
про голодні роки»:
20 листопада відбулася
година-реквієм «Без права на щастя». Розпочалася година з перегляду відео «Голодомор
32-33 років в Україні»- © ТРК 41 Канал http://youtu.be/xg9aYRvceGo
Далі ведучі Л.П.Дяченко та О.Ю.Демченко розповіли про страшні дні голоду, про страждання дітей та дорослих, зачитали спогади тих, хто пережив лихоліття.
Немає коментарів:
Дописати коментар