Відлуння Афганських гір

       Чорний тюльпан
Не знають ні мати, ні батько його,
Де доля ворожа догнала його.
Він впав на Афганський гарячий пісок,
Водички із маминих рук, хоч ковток...
     .....................
Коротке життя, як іскринка в вогні,
Він ще не нажився на рідній землі,
А треба вмирати в чужому краю,
Він місію виконав чесно свою!
        Н.Н.Пашківська. Вірте в чудо: поезії. - Дашів, 2007. - С.5.

    30 років минуло з того дня, коли, нарешті, закінчилася 10-тирічна кривава чужа нам війна в Республіці Афганістан.  Ще й досі біллю в серцях за втраченими близькими відлунюються ті роки. Україна втратила близько 4 тисяч молодих хлопців, 6 тисяч стали інвалідами, ще 72 залишилися і полоні або пропали безвісти.
    Не оминуло горе й наш Дашів... "Чорний тюльпан" доставив додому юного, 19-тирічного дашівчанина, Миколу Жбадинського...
   15 -го лютого біля пам'ятної стелли воїнам-афганцям, уродженцям Іллінеччини, відбувся мітинг-реквієм "Ти вічний біль- Афганістан":

    В бібліотеці до трагічної дати організовано тематичну полицю "Ти вічний біль - Афганістан...":

·        «Гаряча точка» часів «холодної війни» . Війна за чужі інтереси. // Школа патріота: тематична вкладка до часопису «Позакласний час» № 1 2019. – С.27-18.

·        Дмитренко А. АИСт: художньо-документальна повість. – К., 1998. – 556 с.

·        Незаживаюча рана Афгану. Нашим землякам-вінничанам, які пройшли горнило Афганської війни присвячується. – Вінниця, 2013. – 111 с.

·        Пам’ятаймо Афганістан // Трудова слава. – 2019. – 15 лют. – С.4.

·        Під палаючим сонцем Афгана: документально-художнє видання. – Монастирище, 2004. – 122 с.

·        Стовба А. Мама, я вернусь…: стихи. – К., 1987. – 103 с.

·        Тамоников А.А. Офицеры особого назначения (Грозовые ворота): роман. – М., 2008. – 384 с.

·        Тамоников А.А. По закону войны (Грозовые ворота): роман. – М., 2007. – 416 с.

·        Тамоников А.А. Те, кто выжил (Грозовые ворота): роман. – М., 2008. – 384 с.