Свято зі сльозами на очах...

Вітаємо всіх зі святом Перемоги!

Миру, спокою, впевненості у майбутньому, здоров'я всім вам та вашим рідним!

Світла пам'ять загиблим , доземний уклін та шана ветеранам!!!

   Дню Перемоги присвятили ми виставку книг "У пам'яті нащадків навіки...".
   Тут розміщено книги здебільшого про події воєнних років Великої Вітчизняної на теренах нашого краю, про партизанський рух на Дашівщині, цікаві публікації про ставку Гітлера "Вервольф", що під Вінницею.

Зелений скарб / Зеленое сокровище (+список відтворення)

Слід війни… (70-річчю визволення України від німецько-фашистських загарбників присвячуємо)

Братська могила жертв фашизму.

(Вул. Котовського (Польове))

  

   Особливо трагічною сторінкою періоду фашистської окупації був розстріл єврейського населення Дашева та Китайгорода в грудні 1941 р. Їм було обіцяно переселення, тому фашисти наказали єврейському населенню взяти на три дні харчів, документи, дорогоцінності. 12 грудня колону нещасних стариків, жінок, дітей погнали у напрямку Кальника. Перед тим, на полі за селищем робітникам ливарного заводу німецькі власті наказали викопати два протитанкові рови, ніби для охорони. Там і було розстріляно біля 1960 громадян.

Братська могила жертв фашизму.

(Вул.Зої Космодем’янської (Старий Дашів)

«Криниця»)

   Взимку 28.01.1944 року, напередодні визволенням Дашева, почалися масові розкриття сховок молоді від вивозу до Німеччини. Одну з таких схованок знайдено у криниці, в якій вирито було печери, де й переховувалися дашівчани. Криницю закидали гранатами, а розстріляних з інших схованок покидали туди ж і прикидали землею. Дашівчани свідчили , що стогони чутно було кілька діб та підійти до криниці не давали фашисти. Приблизно 40-48 осіб знайшли там свою смерть.

Братська могила радянських воїнів.

(За 2 км від Дашева на півлень.

Урочище «Бакаї».)

    Бої за визволення нашого селища були жорстокі і кровопролитні, так 13 березня 1944 року в урочищі «Бакаї» при наступі загинуло біля 600 воїнів.

Братська могила радянських воїнів.

(Вул.Кірова, 13, територія Свято-Михайлівського храму.

3 могили)

   12-13 березня 1944 року біля церкви загинуло і поховано 60 воїнів.

Братська могила жертв війни.

(За 400м. на південь від Дашева)

   Спочатку було дві могили, одну знесло водою, залишилася одна. Точна кількість загиблих невідомо (біля десяти осіб). У 1944 році енкаведисти розстріляли призовників з окупованої території.

Меморіал.

Братська могила червоноармійців, радянських воїнів, партизанів(1919 р., 1943-1944 рр., могила Героя Радянського Союзу О.Ф.Володіна)

Могила легендарного партизанського ватажка І.І.Калашника.

(Вул. 40-річчя Жовтня. Центр селища)

   У центрі Дашіва, В сквері Слави створено меморіальний комплекс на місці кількох могил. Зокрема у могилі воїнів – визволителів поховано 13 офіцерів, 190 сержантів і солдатів радянської армії  частин 4-ої Овруцької повітряно- десантної дивізії та 240-ої стрілецької дивізії та 5 партизанів.

   19 вересня цього року на меморіалі відкрито погруддя І.І.Калашника та О.Ф.Володіна

   

Могила М.М.Максимишина.

(Вул. 40-річчя Жовтня. Територія палацового комплексу

Потоцьких-Плятерів-Четвертинських)

   Прикордонник загинув у 1941 році при відступі радянських військ.

   Використана література:

Пам’ятки історії та культури Вінницької області. Словникова частина. – Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика, 2011.

Радзіх, І.Ю. Крізь плин віків. – Іллінці, 2002. – 58 с.400 с.

Фото з архіву бібліотеки.

Уклін Кобзарю

«І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі.»

             Тарас Шевченко

   200-річчю від дня народження видатного сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка, геніального поета, художника, полум’яного борця за свободу і щастя народу України присвячено шевченківське свято «Уклін Кобзарю», що відбулося у бібліотеці.

   Учасниками свята стали учні 4-го класу Дашівської ЗОШ I-II ступенів, учитель Могила Людмила Олександрівна:

Від справжнього кохання до сімейного читання (+список відтворення)

Вічний дарунок - хустка квітчата

Дбайливо й обережно на полицю
Складає мама випрані хустки, –
Квітками рясно всіяно світлицю,
Пливуть крізь неї спогади й віки.

                        Любов Бенедишин (1964)

   Хустка…

   Здавалося б, що нового можна почути про звичайнісінький предмет одягу…

   Та для нас, українців, хустка – один з найсвятіших оберегів.

Після першої купелі сповивають  малятко в стареньку бабусину хустинку, щоб було здоровеньке; покривають  дівчину в молодиці на весіллі; ще й зараз жодна жінка не дозволить собі зайти до храму  з непокритою головою; роздають хустки , проводжаючи в останню путь.

   Забутим звичаям , пов’язаним з хусткою, присвятили своє чергове засідання учасниці клубу за інтересами користувачів «Горлиця».

  Звучали вірші та згадували пісні присвячені хустці. Зачитала керівник клубу Прудивус Оксана Петрівна, бібліотекар, також і вірш Т.Г.Шевченка «Хустина»:

… Випроводжала вдова свого сина,

Ту єдиную дитину…

…Випроводжала три поля, три милі,

Прощалася при долині.

Дарувала шиту шовками хустину,

Щоб згадував на чужині…

  Буяла барвами виставка хусток, що принесли жінки. Тут були хустки, яким уже більше  50, 60, а деяким і більше 100 років:

Голови схиліть в скорботі вічній за тих, кого убив Афганістан...

    "Поставте скибку хліба на стакан,

І голови схиліть в скорботі вічній

За тих кого убив Афганістан,

Чиї він душі зранив і скалічив.

Україно, ніжно пригорни

Усіх живих синів своїх, як мати,

Щоб ми уже не бачили війни,

Не чули щоб ніколи звук гармати."

   25 років минуло з того дня, коли, нарешті, в далекому 1989 році виведено радянські війська з Афганістану. Майже 30 років назва цієї країни викликає у нашій свідомості жахливі картини кривавого пекла в якому пропали наші земляки...
   Пам'яті полеглим у тій війні присвятили дашівчани мітинг-реквієм, що відбувся 14 лютого біля пам'ятника загиблим у афганській війні землякам, що відкрили напередодні.

   Перед присутніми виступив селищний голова Тітаренко С.В.:

  Поїменно згадали полеглих в Афгані:

   Гаркушина Юрія Івановича, с.Жадани;
   Качура Василя Федоровича, с.Слободище;
   Савишина Петра Івановича, с.Леухи;
   Чернишова Григорія Миколайовича, с.Красненьке;
   Чигорського Сергія Петровича, с.Городок;
  Про дашівчанина Миколу Івановича Жбадинського розповіли учні Дашіської ЗОШ I-II ступенів, козацький полк якої носить ім'я загиблого односельця:

   Вже по закінченні війни, від ран отриманих на землі Афганістану померли дашівчани Лапінський Михайло Валентинович та Шоботенко Микола Іванович.
Панихиду відслужив отець Григорій:

Лунали вірші та пісні про героїв Афгану:

  До підніжжя пам'ятника покладено квіти: