Атомний Вій опустив бетонні повіки.
Коло окреслив навколо себе страшне.
Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?
Хто сіяв цю біду і хто її пожне?
Хто нас образив, знівечив, обжер?
Яка орда нам гідність притоптала?
Якщо наука потребує жертв, -
Чому ж не вас вона перековтала?!
Загидили ліси і землю занедбали.
Поставили АЕС в верхів’ї трьох річок.
То хто ж ви є, злочинці, канібали?!
Ударив чорний дзвін. І досить балачок.
Ліна Костенко.
Чи потрібно ще щось добавляти до слів поетеси…
Через стільки літ болить Чорнобиль в наших серцях…
Болить і вимагає: «Не повторіть!!»
До річниці катастрофи у бібліотеці розгорнуто виставку-колізію «Чорнобиль – це набат і біль»:
http://youtu.be/phXNPuWRORg
Немає коментарів:
Дописати коментар