Ювілейні дати Дашівщини 2020 року

1.                 Ймовірно 600 років   від першої писемної згадки про містечко Дашів у літописному зводі ( за однією версією 1420 рік, за іншою – 1391)

2.                475 років (1545 рік) – люстрація Вінницького та Брацлавського замків. Перша письмова згадка про с. Копіївка.

3.                435 років тому (1585р) Дашів був проданий українським магнатам Костянтину та Софії Острозьким за 300 кіп

4.                370 років (1650р., зима) - антипольське повстання на території Кальницького полку;

5.                370 років (1650 р.) - видано «Опис України» Г. Левассера де Боплана з цінними відомостями про Поділля та Брацлавщину XVII ст.

6.                235 років тому (1785 р.) Дашів згорів в полум’ї пожежі. На згарищі залишилося лише кілька десятків будинків – і це з цілого містечка… (спалено гайдамаками ). Юзеф Вінцент Плятер постановляє негайно відбудувати і Дашів, і його фільварки – а ще закласти в поселенні свою резиденцію.

7.                225 років тому (1795 р.) Дашівськй ключ графа В.В.Потоцького складався із 11 поселень, серед яких містечка Кальник і Дашів, села Шабельня, Купчинці, Кантелина, Пархомівка, Фронтівка, Кошлани, Сорока, Польове і Талалаївка, де в 1804 році проживало 3 617 душ чоловічої статі.

8.                195 років (1825 р.) Дашів на гравюрах Антонія Ланге:

Анто́ні Ла́нге (пол. Antoni Lange; 28 квітня 1862, Варшава — 17 березня 1929, Варшава) — польський поет, перекладач, філософ-містик, поліглот, літературний критик, драматург, письменник i лівий публіцист єврейського походження. Належить до першого покоління поетів Молодої Польщі. Також редактор варшавського тижневика «Życia».

9.                190 років тому (1830 рік) у вир польського визвольного повстання ( листопад 1830 року – травень 1831року) була втягнута Дашівська волость Теклі Потоцької. Над маєтком нависла загроза конфіскації до імперської казки. І лише 1850 році, після довгих судових тяжб, 16 вересня Липовецький справник повідомив графиню про рішення Ліквідаційної комісії на її користь.

10.           175 років тому (1845 р.) в Дашеві діяли суконна (мануфактурна) фабрика, каретна фабрика, яка свою продукцію продавала в межах губернії та на півдні (Балта). Особливо славилися дашівські ресорні екіпажі, які охоче купували в містах та панських маєтках.

11.           165 років тому (05 лютого 1855 року) графиня Текля Потоцька та її сини Володимир та Станіслав «чотири тисячі триста п’ятдесят два чоловіки і чотири тисячі чотириста шістдесят сім жінок з їхніми сімействами звільнили у звання зобов’язаних селян, що було умовою, висунутою царем Миколою І, прощення графа Володимира Потоцького.

Тимчасово зобов’язані селяни – категорія колишніх поміщицьких селян, яких було звільнено від кріпацької залежності, але не переведено на викуп. Укладався договір між селянами та поміщиком за яким між ними виникали обов’язкові відносини: поміщик зберігав право власності на всі належні йому землі, а селянин отримував у користування садибу та наділ польової землі. За це селяни мусили розрахуватися повинностями. До панщини залучалися чоловіки віком від 18 до 55 років та жінки віком від 17 до 50 років. За кожний подушний наділ чоловік повинен був відробити за рік 40, а жінка – 30 днів, з них 3/5 влітку.

Текля Потоцька (1786-1869). Після смерті Станіслава Щесни Потоцького (1752-1805), власника Умані, Тульчина та інших поселень України, Дашівщина перейшла у володіння його сина від першого шлюбу з Юзефіною Амалією Мнішек (1752-1798) Володимира Щесни Потоцького (1789-1812). Його дружина княжна Текля Геронімівна Сангушко (1786-1869) принесла Володимиру в посаг Бабин, Яблуновицю, Скибин, Стрижаків, Синарну, Добровиці, Даньківку, Паріївку, Василівку. Після загибелі на війні (російсько-французька війна 1812-184 рр.) в березні1812 року Володимира Потоцького його дружина стала власницею маєтку.

   Під час польського повстання 1830-1831 років перебувала в Парижі, але на підтримку повстанців було закладено у борг половину  Дашівського маєтку. Її син Володимир (1810-1880) був одним із керівників повстання й після поразки змушений був емігрувати з повстанцями за кордон.

     За його повернення та за Дашівські маєтності, що підлягали конфіскації, довгі 19 років боролася всіма можливими способами Текля Потоцька.

     У січні 1853 року Уманський повітовий суд прийняв постанову, згідно з якою графиня Текля Потоцька «Дашівську волость уступила…   своєму  синові графу Володимиру Потоцькому». Підвисочанську волость – на користь сина Станіслава Потоцького, залишивши за собою право на одну голованівську волость.

     У 1869 році Текля Потоцька-Сангушко померла. Її поховали на польському кладовищі в Голованівську. На могильному камені у вигляді колони із сірого граніту було вибито: «Теклі княгині сангушко, народженій 1790 року, померлій 28 грудня 1869 року її діти Казимир, Марія і Жюльєн (діти від другого таємного шлюбу із її камердинером Миколаєм Томою).

12.           160 років тому ( 1860 рік) в Дашівській волості було 11 сіл, в яких проживало 5002 душі чоловічої статі. Вони разом із дружинами та дітьми обробляли 9557 десятин орної  та сінокісної землі, збирали ягоди, Гриби, рубали хмиз на 2018 десятинах лісу. Щорічний прибуток від землі і вітряків та корчм складав 16 000 рублів сріблом.

Власники Дашівського маєтку з другої половини ХІХ століття до початку ХХ століття. У 1880 , після смерті Володимира Володимировича Потоцького, вся маєтність Дашівських та Підвисочанських земель (старший брат Станіслав Володимирович Потоцький (1808-1874) був бездітним й після його смерті Підвисочанські землі перйшли у володіння Володимира Потоцького) перейшла його єдиній донці від шлюбу з француженкою Генрікою Депрес (1817-…), що народилася в селі Жаданівка (Жадани) сусідньому з Дашевом маєтку Потоцьких, Марії (1847-1907), яка була одружена з графом Адамом Ернестовичем Ржевуцьким. Другий шлюб Марії з князем Вітольдом Святополк-Четвертинським (1850-1909 ,Дашів). Спадкоємцями Марії Володимирівни стали діти Вацлав та Ернестина Ржевуцькі. Останньою власницею Дашева стала донька передчасно померлого у 1908 році Вацлава Ржевуцького – Софія (заміжня за князем Подгорським).

13.           155 років тому (1865 рік) в Дашеві діяло 3 синагоги.

14.           120 років тому

Дашівська волость-

адміністративно-територіальна одиниця Липовецького повіту Київської губернії з центром у містечку Дашів. Станом на 01.01.1900 року. Волосне правління знаходиться в містечку Новий Дашів. До складу волості входить: 3 містечка ( Новий Дашів, Старий Дашів, Китайгород), 3 села (Кальник, Копіївка, Купчинці), 2 хутори, 1 цукровий завод, 4 ферми та 19 лісових сторожок та урочищ. В волості числиться: 17531 жителів обох статей. 14159 православних, 388 католиків, 23 лютеранина й 2961 євреїв. Всієї землі в волості 17245 десятин.

15.           100-річчя подій революції 1918-1920 років на терені Дашівщини.

16.           100 років тому (1920 рік)  - навесні в Дашів вступили польські війська, які з боєм витіснили  Червону армію. Польські літаки бомбили міст через ріку Соб, пошкодили його. 12 травня 1920 року були запроваджені надзвичайні суди – наших земляків нещадно били та грабували. Допікали людям дрібні отаманчики, які захопили Дашів, шаблями зарубали 25 чоловіків, а населення пограбували. В краї велися кровопролитні бої між радянськими військами та військами С.Петлюри. По лінії Гайсин – Дашів – Іллінці вела бої 14 армія, до якої входили 12,18,8 кавалерійські дивізії, їм протистояли: армія С.Петлюри та 13,18 та 7 польські дивізії.

17.           100 років від дня народження Олексія Несторовича Джонуа (1920 р.), абхазького поета, прозаїка, перекладача. У період фашистської окупації Вінниччини був бійцем партизанського загону «За Батьківщину» (іллінецький р-он).

18.           45 років (1975 р.) – відкриття Дашівської музичної школи.

19.           40 років (1980 рік) від дня смерті Ярослава Івашкевича(1894 рік, с.Кальник), письменника, перекладача, літературознавця, редактора журналів, дипломата. Автора збірок поезій «Восьмивірші», «Завтра жнива», повістей «Місяць сходить», «Червоні щити», «Стара цегельня», Драматичного твору «Весілля Бальзака», драми «Маскарад», широкого епічного полотна – роману-трилогії «Честь і слава»

20.           25 років (1995 р) – відкриття Музею Партизанської Слави.

21.           20 років тому (2000Рік) – освячено скромний обеліск

22.           15 липня виповнюється 75 років від дня народження Баранця Анатолія Миколайовича ( Головного лікаря Дашівської лікарні).

Використана література:

1.                Вінниччина в датах: хронологічний довідник / ВОУНБ ім. К.А.Тімірязєва, відділ краєзнавчої літератури. – Вінниця, 2000. – 112 с.

2.                Дворецький А. Сідлище Дашівське. Історія утворення та становлення древнього містечка Дашева, хуторів, сіл та селищ, що належали до володінь Дашівського ключа за період першої половини XV – початку ХХ ст.. – К., 2015. – 84 с.

"Під знаком Купідона"

По відсвітку печалі - до любові.
Від сутінку нічного - до зорі.
Хоч як життя впиває пазурі,
Та серце теплу розливає повінь.

Бо серце прагне грому і грози,
І променя, що рве загати хмурні,
І стріли блискавиць пізнать амурні,
І зорі крізь імлу комусь струсить.
.........
Не зло, не біль - любов цей світ трима.
Жаль, що життя коротке і дочасне.
Хто на землі залишив краплю щастя,
Життя того минуло недарма.
            Герасименко О. Поступ  //  Герасименко О. Аплікації думок. - Вінниця, 2006. - С.70.

   Не могли оминути своєю увагою Свято всіх закоханих - День Святого Валентина учасниці Клубу вихідного дня. Бібліотекар  Реліцька Ірина Олексіївна розповіла присутнім про історію свята, традиції святкування в різних країнах, загадувала гумористичні загадки про кохання, презентувала нові книги про вічні почуття. Учасниці клубу поділилися особистими історія кохання та веселими пригодами на День Валентина. На завершення присутні натхненно вирішували ребус "Склади валентинку":

«Співуча мова українська»

Українську мову разом із французькою та перською часто називають однією з найкрасивіших у світі. Іноземці, вперше чуючи її, запевняють, що вона м’яка, жіноча за звучанням, ритмічна, мелодійна й дуже пристрасна, ніби створена для кохання.  І , звичайно ж, для пісні. Та й узагалі, мова народу відображає його світогляд  …

                                 Ця дивовижна мова //  Тараненко І. Ці дивовижні

                           українці . -  К., 2019. – С.10-11.       

   До Міжнародного дня рідної мови в бібліотеці було організовано книжкову виставку-колізію «Рідна мова українська»:   

                                              

1.     Гнатюк Л.П. Українська мова. Особливості практичного застосування. К., 2006. – 259 с.

2.     Лосєв І. Чия мова – того й держава // Журавлик. – 2019. - № 1. – С.16.

3.     Мова – не калька : словник української мови / Береза Т., Зубрицька І., Зелений Ю. – Львів, 2016. – 664 с.

4.     Новий довідник: Українська мова та література. – К., 2005. – 864 с.

5.     Пономарів О. Культура слова: Мовостилістичні поради. – К., 2002. – 240 с.

6.     Пономарів О.Д. Українське слово для всіх і для кожного. – К., 2012. – 360 с.

7.     Савченко Л. Розмовляй українською правильно. – Харків, 2016. – 191 с.

8.     Словник – дослідник з культури української мови. – К., 2006. – 367 с.

9.     Українська мова: дитяча енциклопедія. – К., 2006. – 384 с.

10.                       Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциту. – К, 2005. – 399 с.

11.                       Чукіна В. Український правопис у таблицях, схемах, коментарях. – К., 1998. – 160 с.

12.                       Шекет Ю. Невимовне багатство // Жінка. – 2018. - № 2. – С.16-17.

Безпечний Інтернет

"  Дивно, але факт: в Інтернеті на питання "А вам вже виповнилося 18?  Ще жодного разу не зафіксовано відповіді "ні"!))

   Своє лютневе засідання юні учасники клубу за інтересами користувачів "Юний краєзнавець" присвятили безпеці в мережі Інтернет, адже не секрет, що наші діти потрапляють в Мережу значно частіше за дорослих. Розвиток сучасної глобальної мережі Інтернет дав поштовх  розвитку різного виду страхів для дітей та їхніх батьків. Мережа переповнена відео та фото матеріалами сумнівного характеру.
   Як уберегтися від небажаних наслідків користування Мережею, як відрізнити якісний Інтернет продукт від сумнівного допомогла розібратися дітям бібліотекар з обслуговування дітей Головченко Наталія Олександрівна, проводячи годину-застереження "Павуння лиха".
   Учасники згадували правила користування Мережею, розбирали різні ситуації ,в які можливо потрапити, зачитували гумористичні вислови про Інтернет, брали участь у грі "Відтвори емоцію смайлика", переглядали відеозастереження для користувачів Мережею.

Незаживаюча рана Афгану

... Збоку глянеш: немов хуліган,

І такому не вірять – обмане…

Він на пузі облазив Афган,

І стріляли у нього душмани.

            В.Білоус// Під палючим сонцем Афгана. –

                            Монастирище, 2004. –  с.57.

   Йдуть роки... минають десятиліття... давно помужнішали ті дев'ятнадцятирічні хлопчаки, які, не своєю волею, втрачали товаришів та власну кров під палючим небом Афганістану... Та не згасає біль втрат ...
   До чергової річниці пам'ятних днів виведення радянських військ із Афганістану в бібліотеці було організовано книжкову виставку-колізію "Незаживаюча рана Афгану":

Книги, що представлено:

1.     Дмитренко А. АИСт. – К., 1990. – 556 с.

2.     Загиблі на чужині. Книга пам’яті про громадян, які загинули у воєнних конфліктах за рубежем. – К., 2003. – 624 с.

3.     Залокоцький І.К. Afgan : чужа війна. – Вінниця, 2005. – 316 с.

4.     Лисиця Н. В пекельному небі Афганістану. – Вінниця, 1999. – 96 с.

5.     Моїсеєнко І.О. Сектор обстрілу – «Аісти». К., 2011. – 383 с.

6.     Незаживаюча рана Афгану. Нашим землякам-вінничанам, які пройшли горнило Афганської війни присвячується. – Вінниця, 2013. – 112 с.: іл.

7.     Панасюк М. Терпкий смак істини. – К., 1988. – 288 с.

8.     Під палючим сонцем Афгана. – Монастирище, 2004. – 122с.

9.     Приймак, В. Сліди на росі: повість та оповідання. – Коломия, 2004. – 158с.

10.                       Селихов К.Н. Необъявленная война. – М., 1983. – 264 с.

11.                       Тимчук В. Афганський Великдень. – Вінниця: ТОВ «Консоль», 2014. – 240 с.

12.                       Цінцірук А. Коло Елу. – Харків, 20117. – 192 с.

13.                       Штунюк А.М. Час синів. – К., 1988. – 158 с.

Всеволод Нестайко. 90 років з дня народження.

« Дитинство у Всеволода Нестайка було дуже нелегким. Він рано залишився без батька, малим дитям на початку тридцятих років пережив страшний голод в Україні. Хлопчиком бачив війну з усіма її жахіттями. На його очах фашисти вбили його товариша. Він сам ледь не загинув, коли одного разу потрапив під артилерійський обстріл. Половина дітей четвертого класу , в якому він навчався, загинули у страшному Бабиному Яру. Та й навчатися, щоб не забути рідну українську мову, довелося в підпільній школі. Так, складне дитинство дісталося йому, а от книги його, що звертаються до дітей, дуже веселі, радісні. Чому так? Чи не тому, що в них він по-новому пережив, «виправив» своє дитинство, подарував своїм читачам те, чого сам був позбавлений в дитинстві?»

        Сергій Алєксєєв // Нестайко В. Пятёрка с хвостиком и другие повести. –М.: Дет. лит., 1991. – 351 с.: ил. – (Библиотечная серия)

    Твори Всеволода Зінов’євича Нестайка перекладені на  російську, словацьку,німецьку, болгарську, угорську, руминську, англійську, іспанську, французьку, мови  Індії та арабських країн. Він писав не лише розповіді, повісті та казки, а ще й п'єси, які шли на багатьох сценах та кіносценарій на свою книгу «Тореадори з Васюківки», фільм по якому було відзначено міжнародними нагородами. Указом Президента України Віктора Ющенка N 53/2010 від 20 січня письменника нагороджено Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2010). 1979 року ухвалою Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогію «Тореадори з Васюківки» внесено до «Особливого почесного списку Г. К.  Андерсена» (Special Hans Christian Andersen Honor List) як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.

   В рейтингу наулюбленіших книг юних користувачів нашої бібліотеки завжди на перших місцях книги Всеволода Зінов'євича.

   До ювілею видатного майстра слова в бібліотеці організовано виставку-зустріч «Чарівний світ Всеволода Нестайка»:

1.     Література України. – Харків, 2006. – 319 с. – (Дитяча енциклопедія).

2.     Нестайко В. В країні Сонячних Зайчиків. – Харків, 2007. – 256 с.

3.     Нестайко В. Втбрані твори. В 2 т. Т.2: П’ятірка з хвостиком. – К., 1990. – 511 с.

4.     Нестайко В. Дивовижні пригоди в лісовій школі: Загадковий Ящка, Сонячний зайчик і Сонячний вовк. – Харків, 2012. – 128 с. – (Дитячий бестселер)

5.     Нестайко В. Дивовижні пригоди в лісовій школі: Секрет Васі Кицина. Енелолик, Уфа і Жахоб’як. – Харків, 2011. – 128 с. – (Дитячий бестселер)

6.     Нестайко В. Дивовижні пригоди в лісовій школі: Таємний агент Порча і козак Морозенко. Таємниці лісею «Кондор». – Харків, 2017. – 128 с. – (Дитячий бестселер)

7.     Нестайко В. Країна Сонячних Зайчиків. – К., 2009. – 352 с. – (Улюблені книжки)

8.     Нестайко В. Незнайомець з тринадцятої квартири. – К., 1977. – 143 с.

9.     Нестайко В. Пригоди Грицька Половинки. – К., 1978. – 184 с.

10.                       Нестайко В. Руденький // Малятко. – 2020. - № 1. – С.7

11.                       Нестайко В. Слідство триває. – К., 1989. – 252 с.

12.                       Нестайко В. Таємниця Віті Зайчика. – К., 1989. – 1986. – 302 с.

13.                       Нестайко В. Таємниця трьох невідомих. – К., 1970. – 245 с.

14.                       Нестайко В. Тореадори з Васюківки. – К., 1973. – 412 с.

15.                       Нестайко В. Чарівний талісман. – К., 2010. – 288 с.

16.                       Нестайко В. Чудеса в Гарбузянах. – К., 1984. – 159 с.

17.                       Нестайко В.З., Гуріна В.В. Ковалі щастя. Старовинне дзеркало. – Харків, 2010. – 48 с. – (Промінець)

18.                       Скляренко В.М. Батій Я.О. Література України. – Харків, 2015. – 319 с.

Героям Крут присвячуємо

"Їх - юних сміливців - лиш жменька була
Із серцем із сталі і духом з граніту.
О, велич летіла у вічність з їх лав,
І чин їх навіки став юності міфом..."
         Марко Боєслав . Крути // Журавлик. - 2020. - №  1. - С.5.

   Сьогодні, 29 січня в нашій державі відзначають 102 річницю бою під Крутами. Бою , що став легендарним символом героїзму і пожертви юних в боротьбі за незалежність України.
   Визначній даті присвятили ми книжкову виставку-реквієм "Герої Крут - для нащадків взірець":

     Книги та публікації, що увійшли до виставки:

1.     Антонич Б.-І. Зелена Євангелія. – К.,2009. – 463 с.

2.     Бій під Крутами. – К., 2013. – 120 с.

3.     Бій під Крутами.// Журавлик. – 2020. - № 1. – С.5

4.     Героїзм і трагедія нашої історії (День пам’яті героїв Крут)// Шкільна бібліотека. – 2016. - №12. – С.86-87.

5.     Героїка трагедії Крут. – К., 2008. – 464 с.

6.     Крути. – К., 2008. – 422 с.

7.     Куць М. Аскольдова могила. – К., 2013. – 232 с.

8.     Маланюк Є. Невичерпальність. – К., К., 2001. – 318 с.

9.     Мироненко О.М. Українське Державо-Творення: словник-довідник. – К., 1997. – 560 с.

10.                       Олесь О. Твори в 2 т. Т. 1. – К., 1990. – 683 с.

11.                       Сергійчук В.І. Симон Петлюра. – К., 2004. – 448 с.

12.                       Талгіна Ю.С. Михайло Грушевський. – К., 2013. – 128 с.