"Подорож казковою Європою"

   З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року. Слід відзначити, що Україна – єдина держава, яка святкує День Європи, не будучи дійсним членом Європейського Союзу. 
   До свята в бібліотеці організовано книжкову виставку-колізію "Подорож казковою Європою" для найменьших наших користувачиків:

  До виставки включено книги: 
1. Англійські народні казки. - К.: Веселка, 1980. - 151 с.
2. Барри Д. Питер Пэн. - М., 1987. - 576 с.
3. Баум Л.Ф. Чарівник країни Оз. - Харків: Фоліо, 2019. - 213 с.
4. Винничук Ю. Казки зі Львова. - Харків: Фоліо, 2019. - 61 с.
5. Грецькі народні казки. - К.: Веселка, 2001. - 159 с.
6. Італійські народні казки. - К.: Веселка, 1986. - 151 с.
7. Перлини казок світу. - Харків: Промінь, 2005. - 64 с.
8. Польські народні казки. - К.: Етнос, 2004. - 216 с.
9. Казки Гауфа і Гофмана. - Ростов-на-Дону, 2001. - 512 с.
10. Казки добрих сусідів. Кн.3. - К., 2015. - 112 с.
11. Казки кримських татар. - К.: Веселка, 2016. - 127 с.
12. Казки народів Європи. - Харків: ТОВ "Septima", 2005. - 256 с.
13. Казки народів Світу. - К.: Веселка, 1989. - 448 с.
14. Кэрро Л. Алиса в Стране Чудес. - М., 1991. - 541 с.
15. Мої улюблені казки. - Харків: Веста, 2012. - 48 с.
16. Сапфірова книга казок. - Харків: Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2016. - 64 с.
17. Сказки Англии. - Одесса: "Аспект", 1993. - 480 с.
18. Сказки немецких писателей. - Одесса: "Аспект", 1993. - 496 с.
19. 100 знаменитых сказок мира. - Харьков: Книжный Клуб "Клуб Семейного Досуга", 2012. - 416 с.
20. Турецькі народні казки. - К.: Веселка, 1987. - 142 с.
21. Учень чарівника та інші казки Південної Європи. - Харків: Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2017. - 240 с.

Черговий подарунок від Фундації Дарини Жолдак та Нової Пошти

Людина, для якої книжка вже у дитинстві 
стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, 
як пензель для художника, ніколи не відчуває себе обділеною, 
збіднілою і спустошеною. 
(В. Сухомлинський) .
https://biblio.lib.kherson.ua/aphorisms-and-famous.htm

   Фундація Дарини Жолдак – українська благодійна організація, що заснована в жовтні 2012 року в пам'ять про Дарину Богданівну Жолдак – відомого арт-критика, мистецтвознавця, галериста. Відійшла у вічність раптово в лютому 2012 року. Для продовження справи дружини з популяризації культури та мистецтва її чоловік, Андрій Федорів заснував «Фундацію Дарини Жолдак». Серед проєктів Фундації – збір книг для дітей «Подаруй дитині книгу», 100 000 книг для сільських бібліотек, проєкт з розвитку читання «Як приборкати Книжкозавра» та ін.
  Постійним партнером Фундації є Нова Пошта.
  В 2014 році нам пощастило стати учасниками проекту поповнення фондів сільських та селищних бібліотек https://dashevbibl.blogspot.com/2015/01/blog-post_11.html.
  Цьогоріч бібліотеки Дашівської ОТГ отримали у подарунок чудові дитячі книги з ілюстраціями українських художників зі сверненням:
  " Шановні колеги!

Розуміючи, в якому складному становищі опинилася Україна, щиро дякуємо Вам та працівникам Вашої бібліотеки, що продовжуєте, незважаючи ні на що, турбуватися до розвиток дітей. Особливо дітей, що зростають у невеликих населених пунктах – селах і селищах, де не завжди є доступ до гарної літератури, де у батьків часто немає можливості придбати книги. 

У цей непростий час ми хочемо підтримати маленьких відвідувачів вашого закладу та їхніх батьків. Сподіваємося, що книги, які ми Вам передаємо, покращать дозвілля дітей та додадуть трохи позитиву у їхнє життя.

Просимо Вас розповсюдити книги серед бібліотек та спонукати дітей до їх читання. 

Також звертаємо Вашу увагу, що всі книги мають доповнену реальність. Якщо родина має смартфон, дитина може скористатися інструкцією на звороті книги і оживити за допомогою спеціального мобільного додатку казку."

   Дякуємо Фундації Дарини Жолдак та Нова Пошта за незмінну увагу до наших юних читачиків!

Ювілейні дати Дашівщини 2020 року

1.                 Ймовірно 600 років   від першої писемної згадки про містечко Дашів у літописному зводі ( за однією версією 1420 рік, за іншою – 1391)

2.                475 років (1545 рік) – люстрація Вінницького та Брацлавського замків. Перша письмова згадка про с. Копіївка.

3.                435 років тому (1585р) Дашів був проданий українським магнатам Костянтину та Софії Острозьким за 300 кіп

4.                370 років (1650р., зима) - антипольське повстання на території Кальницького полку;

5.                370 років (1650 р.) - видано «Опис України» Г. Левассера де Боплана з цінними відомостями про Поділля та Брацлавщину XVII ст.

6.                235 років тому (1785 р.) Дашів згорів в полум’ї пожежі. На згарищі залишилося лише кілька десятків будинків – і це з цілого містечка… (спалено гайдамаками ). Юзеф Вінцент Плятер постановляє негайно відбудувати і Дашів, і його фільварки – а ще закласти в поселенні свою резиденцію.

7.                225 років тому (1795 р.) Дашівськй ключ графа В.В.Потоцького складався із 11 поселень, серед яких містечка Кальник і Дашів, села Шабельня, Купчинці, Кантелина, Пархомівка, Фронтівка, Кошлани, Сорока, Польове і Талалаївка, де в 1804 році проживало 3 617 душ чоловічої статі.

8.                195 років (1825 р.) Дашів на гравюрах Антонія Ланге:

Анто́ні Ла́нге (пол. Antoni Lange; 28 квітня 1862, Варшава — 17 березня 1929, Варшава) — польський поет, перекладач, філософ-містик, поліглот, літературний критик, драматург, письменник i лівий публіцист єврейського походження. Належить до першого покоління поетів Молодої Польщі. Також редактор варшавського тижневика «Życia».

9.                190 років тому (1830 рік) у вир польського визвольного повстання ( листопад 1830 року – травень 1831року) була втягнута Дашівська волость Теклі Потоцької. Над маєтком нависла загроза конфіскації до імперської казки. І лише 1850 році, після довгих судових тяжб, 16 вересня Липовецький справник повідомив графиню про рішення Ліквідаційної комісії на її користь.

10.           175 років тому (1845 р.) в Дашеві діяли суконна (мануфактурна) фабрика, каретна фабрика, яка свою продукцію продавала в межах губернії та на півдні (Балта). Особливо славилися дашівські ресорні екіпажі, які охоче купували в містах та панських маєтках.

11.           165 років тому (05 лютого 1855 року) графиня Текля Потоцька та її сини Володимир та Станіслав «чотири тисячі триста п’ятдесят два чоловіки і чотири тисячі чотириста шістдесят сім жінок з їхніми сімействами звільнили у звання зобов’язаних селян, що було умовою, висунутою царем Миколою І, прощення графа Володимира Потоцького.

Тимчасово зобов’язані селяни – категорія колишніх поміщицьких селян, яких було звільнено від кріпацької залежності, але не переведено на викуп. Укладався договір між селянами та поміщиком за яким між ними виникали обов’язкові відносини: поміщик зберігав право власності на всі належні йому землі, а селянин отримував у користування садибу та наділ польової землі. За це селяни мусили розрахуватися повинностями. До панщини залучалися чоловіки віком від 18 до 55 років та жінки віком від 17 до 50 років. За кожний подушний наділ чоловік повинен був відробити за рік 40, а жінка – 30 днів, з них 3/5 влітку.

Текля Потоцька (1786-1869). Після смерті Станіслава Щесни Потоцького (1752-1805), власника Умані, Тульчина та інших поселень України, Дашівщина перейшла у володіння його сина від першого шлюбу з Юзефіною Амалією Мнішек (1752-1798) Володимира Щесни Потоцького (1789-1812). Його дружина княжна Текля Геронімівна Сангушко (1786-1869) принесла Володимиру в посаг Бабин, Яблуновицю, Скибин, Стрижаків, Синарну, Добровиці, Даньківку, Паріївку, Василівку. Після загибелі на війні (російсько-французька війна 1812-184 рр.) в березні1812 року Володимира Потоцького його дружина стала власницею маєтку.

   Під час польського повстання 1830-1831 років перебувала в Парижі, але на підтримку повстанців було закладено у борг половину  Дашівського маєтку. Її син Володимир (1810-1880) був одним із керівників повстання й після поразки змушений був емігрувати з повстанцями за кордон.

     За його повернення та за Дашівські маєтності, що підлягали конфіскації, довгі 19 років боролася всіма можливими способами Текля Потоцька.

     У січні 1853 року Уманський повітовий суд прийняв постанову, згідно з якою графиня Текля Потоцька «Дашівську волость уступила…   своєму  синові графу Володимиру Потоцькому». Підвисочанську волость – на користь сина Станіслава Потоцького, залишивши за собою право на одну голованівську волость.

     У 1869 році Текля Потоцька-Сангушко померла. Її поховали на польському кладовищі в Голованівську. На могильному камені у вигляді колони із сірого граніту було вибито: «Теклі княгині сангушко, народженій 1790 року, померлій 28 грудня 1869 року її діти Казимир, Марія і Жюльєн (діти від другого таємного шлюбу із її камердинером Миколаєм Томою).

12.           160 років тому ( 1860 рік) в Дашівській волості було 11 сіл, в яких проживало 5002 душі чоловічої статі. Вони разом із дружинами та дітьми обробляли 9557 десятин орної  та сінокісної землі, збирали ягоди, Гриби, рубали хмиз на 2018 десятинах лісу. Щорічний прибуток від землі і вітряків та корчм складав 16 000 рублів сріблом.

Власники Дашівського маєтку з другої половини ХІХ століття до початку ХХ століття. У 1880 , після смерті Володимира Володимировича Потоцького, вся маєтність Дашівських та Підвисочанських земель (старший брат Станіслав Володимирович Потоцький (1808-1874) був бездітним й після його смерті Підвисочанські землі перйшли у володіння Володимира Потоцького) перейшла його єдиній донці від шлюбу з француженкою Генрікою Депрес (1817-…), що народилася в селі Жаданівка (Жадани) сусідньому з Дашевом маєтку Потоцьких, Марії (1847-1907), яка була одружена з графом Адамом Ернестовичем Ржевуцьким. Другий шлюб Марії з князем Вітольдом Святополк-Четвертинським (1850-1909 ,Дашів). Спадкоємцями Марії Володимирівни стали діти Вацлав та Ернестина Ржевуцькі. Останньою власницею Дашева стала донька передчасно померлого у 1908 році Вацлава Ржевуцького – Софія (заміжня за князем Подгорським).

13.           155 років тому (1865 рік) в Дашеві діяло 3 синагоги.

14.           120 років тому

Дашівська волость-

адміністративно-територіальна одиниця Липовецького повіту Київської губернії з центром у містечку Дашів. Станом на 01.01.1900 року. Волосне правління знаходиться в містечку Новий Дашів. До складу волості входить: 3 містечка ( Новий Дашів, Старий Дашів, Китайгород), 3 села (Кальник, Копіївка, Купчинці), 2 хутори, 1 цукровий завод, 4 ферми та 19 лісових сторожок та урочищ. В волості числиться: 17531 жителів обох статей. 14159 православних, 388 католиків, 23 лютеранина й 2961 євреїв. Всієї землі в волості 17245 десятин.

15.           100-річчя подій революції 1918-1920 років на терені Дашівщини.

16.           100 років тому (1920 рік)  - навесні в Дашів вступили польські війська, які з боєм витіснили  Червону армію. Польські літаки бомбили міст через ріку Соб, пошкодили його. 12 травня 1920 року були запроваджені надзвичайні суди – наших земляків нещадно били та грабували. Допікали людям дрібні отаманчики, які захопили Дашів, шаблями зарубали 25 чоловіків, а населення пограбували. В краї велися кровопролитні бої між радянськими військами та військами С.Петлюри. По лінії Гайсин – Дашів – Іллінці вела бої 14 армія, до якої входили 12,18,8 кавалерійські дивізії, їм протистояли: армія С.Петлюри та 13,18 та 7 польські дивізії.

17.           100 років від дня народження Олексія Несторовича Джонуа (1920 р.), абхазького поета, прозаїка, перекладача. У період фашистської окупації Вінниччини був бійцем партизанського загону «За Батьківщину» (іллінецький р-он).

18.           45 років (1975 р.) – відкриття Дашівської музичної школи.

19.           40 років (1980 рік) від дня смерті Ярослава Івашкевича(1894 рік, с.Кальник), письменника, перекладача, літературознавця, редактора журналів, дипломата. Автора збірок поезій «Восьмивірші», «Завтра жнива», повістей «Місяць сходить», «Червоні щити», «Стара цегельня», Драматичного твору «Весілля Бальзака», драми «Маскарад», широкого епічного полотна – роману-трилогії «Честь і слава»

20.           25 років (1995 р) – відкриття Музею Партизанської Слави.

21.           20 років тому (2000Рік) – освячено скромний обеліск

22.           15 липня виповнюється 75 років від дня народження Баранця Анатолія Миколайовича ( Головного лікаря Дашівської лікарні).

Використана література:

1.                Вінниччина в датах: хронологічний довідник / ВОУНБ ім. К.А.Тімірязєва, відділ краєзнавчої літератури. – Вінниця, 2000. – 112 с.

2.                Дворецький А. Сідлище Дашівське. Історія утворення та становлення древнього містечка Дашева, хуторів, сіл та селищ, що належали до володінь Дашівського ключа за період першої половини XV – початку ХХ ст.. – К., 2015. – 84 с.

"Під знаком Купідона"

По відсвітку печалі - до любові.
Від сутінку нічного - до зорі.
Хоч як життя впиває пазурі,
Та серце теплу розливає повінь.

Бо серце прагне грому і грози,
І променя, що рве загати хмурні,
І стріли блискавиць пізнать амурні,
І зорі крізь імлу комусь струсить.
.........
Не зло, не біль - любов цей світ трима.
Жаль, що життя коротке і дочасне.
Хто на землі залишив краплю щастя,
Життя того минуло недарма.
            Герасименко О. Поступ  //  Герасименко О. Аплікації думок. - Вінниця, 2006. - С.70.

   Не могли оминути своєю увагою Свято всіх закоханих - День Святого Валентина учасниці Клубу вихідного дня. Бібліотекар  Реліцька Ірина Олексіївна розповіла присутнім про історію свята, традиції святкування в різних країнах, загадувала гумористичні загадки про кохання, презентувала нові книги про вічні почуття. Учасниці клубу поділилися особистими історія кохання та веселими пригодами на День Валентина. На завершення присутні натхненно вирішували ребус "Склади валентинку":

«Співуча мова українська»

Українську мову разом із французькою та перською часто називають однією з найкрасивіших у світі. Іноземці, вперше чуючи її, запевняють, що вона м’яка, жіноча за звучанням, ритмічна, мелодійна й дуже пристрасна, ніби створена для кохання.  І , звичайно ж, для пісні. Та й узагалі, мова народу відображає його світогляд  …

                                 Ця дивовижна мова //  Тараненко І. Ці дивовижні

                           українці . -  К., 2019. – С.10-11.       

   До Міжнародного дня рідної мови в бібліотеці було організовано книжкову виставку-колізію «Рідна мова українська»:   

                                              

1.     Гнатюк Л.П. Українська мова. Особливості практичного застосування. К., 2006. – 259 с.

2.     Лосєв І. Чия мова – того й держава // Журавлик. – 2019. - № 1. – С.16.

3.     Мова – не калька : словник української мови / Береза Т., Зубрицька І., Зелений Ю. – Львів, 2016. – 664 с.

4.     Новий довідник: Українська мова та література. – К., 2005. – 864 с.

5.     Пономарів О. Культура слова: Мовостилістичні поради. – К., 2002. – 240 с.

6.     Пономарів О.Д. Українське слово для всіх і для кожного. – К., 2012. – 360 с.

7.     Савченко Л. Розмовляй українською правильно. – Харків, 2016. – 191 с.

8.     Словник – дослідник з культури української мови. – К., 2006. – 367 с.

9.     Українська мова: дитяча енциклопедія. – К., 2006. – 384 с.

10.                       Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциту. – К, 2005. – 399 с.

11.                       Чукіна В. Український правопис у таблицях, схемах, коментарях. – К., 1998. – 160 с.

12.                       Шекет Ю. Невимовне багатство // Жінка. – 2018. - № 2. – С.16-17.

Безпечний Інтернет

"  Дивно, але факт: в Інтернеті на питання "А вам вже виповнилося 18?  Ще жодного разу не зафіксовано відповіді "ні"!))

   Своє лютневе засідання юні учасники клубу за інтересами користувачів "Юний краєзнавець" присвятили безпеці в мережі Інтернет, адже не секрет, що наші діти потрапляють в Мережу значно частіше за дорослих. Розвиток сучасної глобальної мережі Інтернет дав поштовх  розвитку різного виду страхів для дітей та їхніх батьків. Мережа переповнена відео та фото матеріалами сумнівного характеру.
   Як уберегтися від небажаних наслідків користування Мережею, як відрізнити якісний Інтернет продукт від сумнівного допомогла розібратися дітям бібліотекар з обслуговування дітей Головченко Наталія Олександрівна, проводячи годину-застереження "Павуння лиха".
   Учасники згадували правила користування Мережею, розбирали різні ситуації ,в які можливо потрапити, зачитували гумористичні вислови про Інтернет, брали участь у грі "Відтвори емоцію смайлика", переглядали відеозастереження для користувачів Мережею.

Незаживаюча рана Афгану

... Збоку глянеш: немов хуліган,

І такому не вірять – обмане…

Він на пузі облазив Афган,

І стріляли у нього душмани.

            В.Білоус// Під палючим сонцем Афгана. –

                            Монастирище, 2004. –  с.57.

   Йдуть роки... минають десятиліття... давно помужнішали ті дев'ятнадцятирічні хлопчаки, які, не своєю волею, втрачали товаришів та власну кров під палючим небом Афганістану... Та не згасає біль втрат ...
   До чергової річниці пам'ятних днів виведення радянських військ із Афганістану в бібліотеці було організовано книжкову виставку-колізію "Незаживаюча рана Афгану":

Книги, що представлено:

1.     Дмитренко А. АИСт. – К., 1990. – 556 с.

2.     Загиблі на чужині. Книга пам’яті про громадян, які загинули у воєнних конфліктах за рубежем. – К., 2003. – 624 с.

3.     Залокоцький І.К. Afgan : чужа війна. – Вінниця, 2005. – 316 с.

4.     Лисиця Н. В пекельному небі Афганістану. – Вінниця, 1999. – 96 с.

5.     Моїсеєнко І.О. Сектор обстрілу – «Аісти». К., 2011. – 383 с.

6.     Незаживаюча рана Афгану. Нашим землякам-вінничанам, які пройшли горнило Афганської війни присвячується. – Вінниця, 2013. – 112 с.: іл.

7.     Панасюк М. Терпкий смак істини. – К., 1988. – 288 с.

8.     Під палючим сонцем Афгана. – Монастирище, 2004. – 122с.

9.     Приймак, В. Сліди на росі: повість та оповідання. – Коломия, 2004. – 158с.

10.                       Селихов К.Н. Необъявленная война. – М., 1983. – 264 с.

11.                       Тимчук В. Афганський Великдень. – Вінниця: ТОВ «Консоль», 2014. – 240 с.

12.                       Цінцірук А. Коло Елу. – Харків, 20117. – 192 с.

13.                       Штунюк А.М. Час синів. – К., 1988. – 158 с.